Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Психологічна служба школи
- Емоційне вигорання: як йому протистояти
Емоційне вигорання: як йому протистояти
Синдром емоційного вигорання — реакція на хронічний стрес, пов’язаний з великою кількістю емоційно насичених ситуацій і вимушено величезними обсягами спілкування. Інколи його ще називають «розплатою за співчуття».
Цей синдром виникає у тих випадках, коли адаптаційні ресурси людини в подоланні стресу перевищені.
Люди, які зіткнулися з таким явищем, не відразу розуміють, що відбувається. Емоційне вигорання, в його «інкубаційному» періоді, схоже на хандру. Люди стають дратівливими, уразливими.
Синдром найчастіше вражає тих, хто кожен день має справу з людським фактором:
- робота у службах порятунку і лікарнях;
- викладання у школах і вузах;
- робота з великим потоки клієнтів в обслуговуючих сервісах.
Психологи стверджують, що емоційне вигорання не виникає стихійно, воно має рівневий характер і утворюється поступово.
П’ять кроків до емоційного вигорання
1. Людина задоволена своєю роботою. Але постійні стреси поступово зменшують енергію.
2. Спостерігаються перші ознаки синдрому: безсоння, зниження працездатності і часткова втрата інтересу до своєї справи.
3. На цьому етапі людині так важко зосередитися на роботі, завдання виконуються дуже повільно. Спроби «надолужити згаяне» перетворюються в постійну звичку працювати пізно ввечері або у вихідні.
4. Хронічна втома проектується на фізичне здоров'я: знижується імунітет, і простудні захворювання перетворюються в хронічні. Люди на цьому етапі зазнають постійного невдоволення собою і оточуючими, часто сваряться з товаришами по роботі.
5. Емоційна нестабільність, занепад сил, загострення хронічних захворювань – це ознаки п'ятого етапу синдрому емоційного вигорання.
Стадії вигорання у вчителів
Перша стадія. Напруга
Це адаптація до професійних вимог, коли вчителю дають певну зону відповідальності, але його навичок недостатньо. На цій стадії в людини може коливатися самооцінка – від варіанту “я нічого не вмію” до “я все можу”. Але частіше проявляється “я нічого не вмію”. Можуть бути проекції про те, що інші думають, що ви не професіонал. Інші можуть так і не думати, але є внутрішня позиція. Часто в таких випадках вчителі не хвалять дітей: я себе не можу похвалити, тому й інших. Можуть з’явитися відчуття загнаності в клітку, тривожність, апатія або легка депресія.
Друга стадія. Резистенція
Вчитель відчуває сильний стрес. Це ситуації, які він не може конструктивно подолати. Наприклад, за два тижні треба зробити річний план, а він ніяк не встигає. І директор постійно запитує: “Ну, що, вже зробили?”. Це за два тижні виснажує вчителя більше, ніж він виснажився би за рік. Дві стадії складаються до купи, і людина вже думає: “У мене недостатньо компетенції, ще й постійно грузять”.
Тоді з’являються неадекватне реагування на певні події в житті (наприклад, безпричинна агресивність), емоційно-моральна дезорієнтація, знехтування професійними обов’язками. Часто знижується рівень емоцій, тобто вчитель не емпатує.
Третя стадія. Виснаження
До ознак двох інших стадій додаються психо-фізіологічні реакції. Вчитель починає часто хворіти, у нього щось болить. Це психосоматика, коли хвороба є виправданням. Плюс – коли людина не дозволяє собі паузи, це робить за неї організм. Він виснажується і стає чуттєвим до вірусів, застуд. Це можуть бути хвороби, які заженуть у ліжко не на тиждень, а набагато більше.
В останню стадію люди себе заганяють. Вже на першій і другій Ви відчуваєте, що Вам погано. Але люди просто відмахуються: я ще потерплю, тут треба наздогнати. Зазвичай так відбувається через гроші. Я вже відчуваю, що не хочу цього, але керівництво сказало “треба”.
Причини емоційного вигорання
- одноманітність повторюваних дій;
- напружений ритм;
- недостатнє заохочення праці (матеріальне і психологічне);
- регулярна незаслужена критика;
- неясна постановка задач;
- почуття недооціненності або непотрібності.
- тривала робота в напруженому темпі
- високі навантаження, зокрема емоційне;
- важкий колектив і контингент людей
- криза цінностей
Як впоратися з емоційним вигоранням
1. Узяти перерву: найочевидніший, але дієвий варіант. Емоційне вигорання – це, перш за все, виснаження. Інтелектуальне, емоційне та фізичне. Навіть якщо у Вас досить ненапружена сидяча робота, щоденна рутина без світла в кінці тунелю може призвести до вигорання. Навіть якщо Ви обожнюєте свою роботу і щоранку прокидаєтеся з думками про неї, перерва потрібна всім. Повноцінна активна відпустка може допомогти.
2. Частіше займайтеся улюбленою справою: заняття приємним хобі добре допомагає уникнути вигорання. Адже головне в цьому процесі не лише уникати стресових ситуацій, а й навчитися відновлювати сили, заряджатися енергією.
3. Будьте уважні. У деяких випадках, коли людина перебуває у стресовому стані, головною проблемою є не сам факт переживання, а брак усвідомлення, що саме відбувається і що стало причиною неспокою. З холодною головою у Вас з'явиться більше часу для роздуми та розв'язання проблем.
4. Слідкуйте за сном: варто лише раз порушити звичний режим, як мозок буде кілька днів відходити, а тіло почуватиметься виснаженим. Якщо ви щоночі спите 7-8 годин, то до вас жодних претензій, але якщо ви регулярно жертвуєте сном заради "важливіших справ", то час це припинити.
5. Фізична активність: одна з причин емоційного вигорання полягає у відсутності регулярних фізичних навантажень. Особливо якщо у Вас сидяча офісна робота перед монітором.
6. Перевіряйте свої ресурси. Людина подібна до джерела: не можна брати більше за відновлювальний ресурс. Кожен повинен точно знати свої емоційні, енергетичні та фізичні можливості, аби вчасно їх відновлювати і не "брати в борг". Це як аналіз крові – потрібно перевіряти себе на рівень втоми, можливостей і витривалості.
7. Не забувати про “хочу” , треба пам’ятати, що емоційне вигорання з’являється, бо люди забувають про власні потреби. Про те, що їм потрібно не тільки їсти, пити і працювати, а є якісь задоволення від життя. Можна намалювати схему Ваших справ, розділивши їх на “треба” і “хочу”. Коли в колонці “треба” багато всього, а в “хочу” – мало, то тут буде емоційне вигорання. Коли в нас ці категорії розділяються десь 50 на 50, нічого не буде. У вас у житті буде баланс. А емоційне вигорання відбувається, коли баланс порушений.
8. Тайм-менеджмент Одна з причин емоційного вигорання – те, що людина не може побудувати свій тайм-менеджмент. Тут доречним є використання матриці Ейзенхауера. Потрібно розділи справи на важливі на найближче майбутнє, важливі на далеке, не такі важливі і ті, що можна взагалі відкласти. Ця матриця дозволяє вчителям збудувати плани та розподілити завдання. Тоді у вас між “треба” і “хочу” буде баланс.
9 Зверніться до фахівця: причини, що лежать в основі нашого емоційного вигорання, іноді важко зрозуміти без професійної допомоги – це такий самий спосіб підтримки здорового духу, як і походи до спортзалу, що допомагають тримати себе у гарній формі. Емоційне вигорання не лише є ознакою стресу на робочому місці, а й може стати причиною нових проблем.
Джерело: Топол В. Чути себе: як боротись з професійним вигоранням у вчителів / Вікторія Топол. // , “Нова українська школа”. – 2017.